"Колись історія назве,
Наш час народженням людини.
Бо поки серце в нас живе -
Ми не стояли на колінах."

/Files/images/Времянка/SDC11454.JPG

Квіти пам’яті М.Сингаївський

Квіти – на граніті, на броні.

Сонце усміхається мені.

Поруч з ветеранами стою,

Наче клятву пам’яті даю.

Ветерани в світлій сивині,

А на грудях сяють ордени.

Пам’ять серця…

Пам’ять сивини…

Пам’ять тих, що не прийшли з війни.

Пам’ять – наче квіти на броні…

Сонце усміхається мені.

Кiлькiсть переглядiв: 12