• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка практичного психолога

Шкільний практичний психолог - Юрчак Марія Сергіївна

Консультації для батьків:

Середа 9.00-11.00
Четвер 15.30-17.30

Зміст діяльності психологічної служби:


-Психологічне просвітництво - формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;
-Психологічна профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;
-Психологічна діагностика - поглиблене психолого - педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.
-Психологічна корекція - активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів - психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців, Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи ( в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, КВК) також входять до компетенції психолога.
-Консультативна діяльність - надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування.

З метою створення умов для повноцінного розвитку та навчання дітей, збереження їх психологічного здоров’я, надання кваліфікованої допомоги з питань взаємовідносин та спілкування з друзями, батьками, вчителями, створена та діє психологічна служба Харківсько загальноосввітньої ї школи І-ІІІ ступенів № 135 імені К.Ф.Ольшанського.

На сьогоднішній день шкільна психологічна служба стала невід’ємною частиною освітнього закладу і реалізує мету підтримки та збереження психологічного здоров’я учнів.

Психологічна служба школи ставить перед собою наступні задачі:
  • Здійснювати діагностичну та розвивальну діяльність;
  • Здійснювати консультативну діяльність;
  • Брати до уваги та реалізовувати в роботі з дітьми їх можливості та резерви розвитку їх віку;
  • Здійснювати розвиток індивідуальних особливостей дітей;
  • Створювати благодатний для розвитку дитини психологічний клімат;
  • Надавати своєчасноу психологічну допомогу;
  • Здійснювати профілактичну та психодіагностичну діяльность;
  • Надавати психологічну підтримку класним керівникам в роботі з учнями, які потребують додаткової уваги;
  • Нести відповідальність за збереження конфіденційності отриманих даних.

Поради та рекомендації батькам

Вступ до школи — переломний момент у житті дитини.Він пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесника­ми й дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов'язки, оточення, режим, Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза»виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами.Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному — від 2 тижнів до 2—3 місяців(залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».

Шкільна зрілість виявляється у:

1.Інтелектуальній готовності дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати та узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей у дитини (мислення, пам'яті, сприймання, уяви, уваги).

2.Комунікативній готовності,що передбачаєволодіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками, а саме: знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати, не перебиваючи,вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати настрій та бажання інших людей тощо).

3.Емоційно-вольовій готовності,що передбачає уміння:

·робити не лише те, що подобається, а й те,що необхідно зробити (довільність поведінки);

·поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності.

·розуміти й адекватно виражати свої емоції;

·свідомо підкорятися загальним правиламта вимогам;

· уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого;

·самостійно діяти за зразком (точно відтворювати, діяти за аналогією).

4. Мотиваційній готовності,що передбачає чітко сформовану позицію школяра, коли ди­тина:

•має належне уявлення про школу;

•позитивно ставиться до шкільних занять, загально прийнятих норм дисципліни;

•визнає авторитет учителя.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ШКІЛЬНІЙ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

—формуйте позитивне ставлення до школи;
—виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

—формуйте адекватну самооцінку;
—не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;
—навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;
—привчайте самостійно долати труднощі,які під силу подолати 6-річній дитині;

—частіше хваліть, а не докоряйте;
—пам'ятайте, що кожна людина має правона помилку;

—частіше згадуйте себе у дошкільному віці;
—любіть дитину безумовною любов'ю, приймайте її такою, якою вона є.

БАТЬКІВСЬКИЙ ВСЕОБУЧ«ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ»

Сучасні дослідники встановили, що у школідитина проводить 70 % свого активного життяпротягом 12 років, але доведено, що лише 20—40 % негативних впливів на психічне здоров'я ди­тини пов'язані зі школою. Найважливішим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини, ставлення до дитинну сім'ї. Як же правильно виховувати дитину, щоб вона максимально засвоїла право називатися людиною? Зрозуміло, що у кожній сім'ї існують свої традиції, принципи, норми та правила. Але, мабуть, не має сім'ї, в якій батьки не хотіли б бачити свою дитину доброю, щирою, доброзичливою, справедли­вою. Не існує готових рецептів та моделей вихо­вання, які можна було б, не змінюючи, «застосувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставленнядо дітей—це невід'ємне право кожного з батьків. Проте деякі рекомендації не будуть зайвими.

Рекомендації щодо виховання

1. Виявляйте свою любов до дитини,дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановіть чіткі межі дозволеного і завжди не­ухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.

2.Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини,у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей і талантів. Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх езультатів, своєї мети.

3.Приймайте дитину такою, якою вона є,зівсіма своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об'єктивно.Оцінюйте не саму дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями самої дитини, але ні в якому разі не з досягненнями інших дітей.

4.Дайте вашій дитині більше самостійності,не забирайте у неї право на помилку,адже, виправляючи свої помилки, дитина вчиться. Краще порадьте їй, як вчинити правильно, і обов'язково аргументуйте свої думки, розкрийтедитині наслідки її майбутнього вчинку і потімнадайте право вибору.

5.Не погрожуйте дитині,просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуйтесь цього рішення, якщо вже ви його прийняли. Каяття дитини прийміть з радістю, з полегшенням, але покарання не варто відміняти, адже вчинок уже зроблено, і покарання теж буде заслуженим. Покажіть і розкажіть дитині, як важко вам тепер це робити, і радійте разом з дитиною з того, що більше вам ніколи не доведетьсяїї карати, бо вона зрозуміла свою неправоту.

6.Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться пристосовуватись і обманювати.

7.Не з'ясовуйте стосунків у присутності дитини.Виникнення дитячих неврозів має тісний зв'язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей.Не маніпулюйте дитиноюу власних інтересах, особливо коли вона це бачить і чує.

8.Чітко встановіть права дитини у сім'ї(відповідно до її віку та можливостей),покажіть їй, що вона рівноправний член родиниі також має право брати участь у сімейній раді.

9.Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.

10.У спілкуванні уникайте наказових форм дієслів.

11.У конфліктній ситуації уникайте «ти-висловлювань»,замінюючи їх «я-висловлюваннями»:

Ти завжди кричиш на мене! —Я дуже хочу,щоб на мене не кричали, бо я тоді погано розумію,чого від мене вимагають.

Ти знову розкидав іграшки!— Я так втоми­лась на роботі, невже мені доведеться ще й іграшки складати ?Здається, це твій обов'язок.

Ти не любиш мене!— Я знаю, що ти мене любиш, просто зараз трохи сердишся на мене, давайвибачимо один одному і помиримося.

Ти знову погано їси! —Невже я зовсім не вміюготувати ?Як шкода, що моя їжа несмачна...

12.Уникайте абстрактних висловів,що неописують конкретної ситуації:

—Скільки разів тобі казати!

—Ти знову...

—Коли ж ти навчишся?

—Ти все робиш не так!

13.Ніколи не займайтесь цілеспрямованим словесним вихованням.Краще покажіть дитині гідний приклад. Адже дитина на підсвідомому рівні засвоює і копіює ваші правила поведінкита моральні норми. Дитина — ваше дзеркало.

14. Демонструйте оптимізм.Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини — цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров'я.

Нормативно - правова база:

Кiлькiсть переглядiв: 271