• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану

/Files/downloads/00_навчання.jpg

Як захистити дітей від загроз в інтернеті

Поради батькам під час війни (важливо як ніколи)

Як навчатися в період війни?

"Тихі" ігри, що знизять емоційне напруження та сприятимуть спілкуванню між учасниками

Інформаційні ресурси щодо психологічної допомоги під час війни

Психологічна підтримка під час війни (8 поширених проблем та рекомендації психологів, як з ними впоратися)

Національна гаряча лінія для дітей та молоді

Самоушкоджуюча несуїцидальна поведінка у дітей та підлітків

ШКОЛА, ЧУТЛИВА ДО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

Війна не закінчилася, але ми вже можемо бачити тенденцію повернення українців із-за кордону додому. Комусь це рішення дається легко, а комусь навпаки — виникає багато сумнівів, тривожність, нерозуміння як бути далі.

Для того, щоб прийняти правильне для себе рішення, його необхідно роздивитися під усіма кутами та знайти всі плюси й мінуси. Можна спробувати відому техніку, яка допомагає у прийнятті рішень, — квадрат Декарта.

Суть її полягає в наданні відповідей всього на 4 запитання:

1️⃣ Що буде, якщо це відбудеться? (Які плюси від цього.)

2️⃣ Що буде, якщо цього не відбудеться? (Усе залишиться так, як було, плюси від неотримання бажаного.)

3️⃣ Чого НЕ буде, якщо це відбудеться? (Мінуси від одержання бажаного.)

4️⃣ Чого НЕ буде, якщо це НЕ відбудеться? (Мінуси від неотримання бажаного.) Тут будьте уважні, бо мозок захоче проігнорувати подвійне заперечення. Не допускайте цього.

Чому ця техніка дієва?

- Бо ми звикли розглядати питання тільки з однієї позиції "А що буде?", а тут ми можемо розвернути ситуацію на чотири сторони.

- Необхідно пам'ятати також той факт, що ніхто не допоможе вам у прийнятті правильного рішення, адже тільки вам знати, як для себе краще!

- Добре, рішення прийнято, але відчуття тривожності все ще не покидає вас.

▪️По-перше, це нормальне відчуття, і необхідно прийняти його.

▪️По-друге, намагайтеся відшукати внутрішню опору, тобто ресурс (допоможуть дихальні техніки, спілкування із близькими, фізичні активності іт. д.). Також, як і з прийняттям рішення, тривожність ми можемо розібрати для себе за пунктами, проаналізувавши свої відповіді на такі запитання:

- Що саме в мене викликає стан тривожності?

- Те, що викликає тривожність, це реальне чи уявне?

- Якщо реальне, то як буду діяти, якщо це станеться?

Надавши відповіді на всі запитання, ви наблизитеся до зваженого рішення.

Галина Волошина, психологиня.

Кiлькiсть переглядiв: 1967